- прив'язування
- —————————————————————————————прив'я́зуванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прив'язування — я, с. Дія за знач. прив язувати і прив язуватися … Український тлумачний словник
прив'язний — а/, е/. 1) Який призначений, служить для прив язування, фіксації на місці. Прив язні ремені (автомобіля). 2) Пов язаний із знаходженням у стійлі на прив язі (про велику худобу). •• Прив язне/ утри/мання с. г. утримання великої рогатої худоби на… … Український тлумачний словник
прив'язь — і, ж. 1) Мотузок, вірьовка, ремінь, ланцюг і т. ін., якими прив язують кого , що небудь. Тримати на прив язі. 2) Місце, де хто небудь прив язаний (що небудь прив язане). 3) спец. Система, механізм для прив язування чого небудь … Український тлумачний словник
мотузок — зка/, ч. Зсуканий з прядива виріб для зв язування або прив язування кого , чого небудь … Український тлумачний словник
мотузок — (зсуканий перев. із прядива виріб для зв язування / прив язування когось / чогось), мотузка; шворка, поворозка, повороз, шнурок, шнурівка (перев. тонкий, недовгий); шнур (сплетений із ниток / прядива) … Словник синонімів української мови
тороки — і/в, мн. 1) Ремені ззаду сідла для прив язування речей або прив язаний до сідла дорожній мішок. 2) рідко. Те саме, що торочки 1). 3) мисл. Погони з металевими або шкіряними петлями для ношення добутих зайців; ремені для ношення добутих качок та… … Український тлумачний словник
ензоотичність — ності, ж. Прив язування хвороби тварин до певної місцевості … Український тлумачний словник
оброть — і, ж. Вуздечка без вудил для прив язування коня … Український тлумачний словник
поколодне — ного, с., іст. Відкупна платня за прив язування колодки (на Масницю) … Український тлумачний словник
тренчик — а, ч., спец. Вузький ремінець для прив язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін … Український тлумачний словник